ветряк

Традиционные системы обогрева на угле, жидком топливе трудоемки, неудобны и более всего загрязняют отходами природную среду. Чтобы этого избежать, надо использовать систему обогрева, которая не требует много топлива, а в доме при этом тепло и уютно. Это можно сделать за счет накопления летней энергии, ее сохранения и последующего использования зимой.

При этом система теплообеспечения должна быть дешевой, простой при изготовлении и надежной в эксплуатации.

В качестве основного источника энергии для обогрева экодома надо использовать солнце и незначительное количество растительного топлива (солома, дерево, биогаз) для приготовления пищи и в критических ситуациях. В определенных местах, где есть возможность, целесообразно использовать энергию ветра и воды. Кроме того, в некоторых местах можно использовать геотермальные источники. Единственный источник энергии, который есть везде – это солнце.

(далее…)

В людини, яка хоче встановити на своєму маєтку вітряк або сонячну батарею, закономірно виникають питання: а чи не буде через це проблем із службою енергонагляду, податковою інспекцією тощо? Чи потрібні якісь дозволи? Чи можливо зберегти за собою вже наявне підключення до центральної мережі? Чи потрібно сплачувати податок за використання природних ресурсів?

Найчастіше такі сумніви виникають щодо вітряків. Напевно, тому що конструкція вітряка складніша за сонячну батарею, і при невірній експлуатації або поломці дійсно може завдати шкоди здоров’ю людей або будівлям (були, наприклад, випадки відривання лопатей). До того ж, вітряк може бути джерелом шуму або інфразвуку.

В той же час, спеціального законодавства про побутове використання вітроенергетичних та сонячних установок в Україні не існує. Виробники вітряків зазвичай пропонують прирівнювати їх до звичайних побутових електроприладів (адже ми використовуємо на тих самих умовах бензинові та дизель-генератори, чи не так?). При цьому вони посилаються на Постанову Кабміну “Про державну експертизу з енергозбереження” та на додаток до неї – “Інструкції про порядок передачі документації та здійснення державної експертизи з енергозбереження”, з яких начебто слідує, що в Україні можна без будь-якої реєстрації використовувати для особистих потреб вітряні та сонячні установки потужністю менш ніж 75 кВт.

Дійсно, постанова “Про державну експертизу з енергозбереження” звільняє від обов’язкової експертизи будь-яку техніку, яка не є енергоємною (а “енергоємною технікою” вважається обладнання потужністю 75 кВт та більше). Щоправда, у частині “Перелік об’єктів, які підлягають державній експертизі з енергосбереження” присутній доволі спорний пункт:

Обладнання, побутова техніка, нагрівальні та освітлювальні
прилади, що створюються в Україні******

****** До цього типу обладнання належать обладнання та побутова техніка, які потребують дозволу державних інспекцій України (Держнаглядохоронпраці, Енергонагляду, Державної газової інспекції) на їх установку і використання і для яких споживання природного газу становить від 1 куб. м/год., котельні, потужність яких становить від 0,5 Гкал/год. (1 тонна пари/год.), а також електричне обладнання потужністю понад 5 кВт.

Але тут, власне, йдеться про прилади-споживачі електроенергії (адже предметом експертизи для цієї категорії є рівень використання паливно-енергетичних ресурсів).
Податку на використання енергії вітру чи сонця у нас також немає. Згідно із чинним законодавством, Збір за спеціальне використання природних ресурсів сплачується лише за користування земними надрами, лісовими та водними ресурсами.

Це все наші права, а тепер трошки про обов’язки.

По-перше, обладнання, яке Ви використовуєте, обов’язково має бути сертифіковане в Україні і мати висновок про відповідність Системі стандартів з охорони праці (ССТБ). Вітряки зазвичай монтуються на високій опорі, тому необхідно забеспечити захист від удару блискавки (встановити громовідвід).

По-друге, в Україні заборонений продаж енергії від приватних вітряків та сонечних батарей фізичним та юридичним особам або у загальну мережу. Вже були випадки порушення кримінальної справи з цього приводу в Криму та Одесі.

Ось це і все. Як бачимо, законодавство досить лояльне.

Energy-Blog

Показательное видео.

Вращающийся корпус генератора выполнен достаточно длинным (около 0,5 м.), что позволило закрепить лопасти в задней части на шарнирах, а в средней части (на промежутке от фланца генератора до лопастей) механизм складывания лопастей. По принципу действия он похож на механизм раскрывания автоматического зонта. В раскрытом состоянии зонт удерживается пружиной. Если Вы в сильный ветер будете удерживать зонт выпуклой частью к набегающему потоку, то в какой-то момент усилие от ветра превысит усилие от пружины и зонт начнет складываться. Ветер ослабеет, и зонт тут же раскроется. У нашего ветряка все точно так же, только подпружиненные подкосы находятся, наоборот – впереди лопастей.

Сами лопасти похожи на крыло дельтаплана: передняя кромка – труба на которой закреплен парус. Комлевая часть узкая, периферийная – широкая. Лопастей всего восемь и они перекрывают почти всю площадь круга описываемого лопастями. Для того, чтобы лопасти не упирались друг в друга во время складывания, оси их закрепления несколько смещены. Четыре лопасти (через одну) идут вовнутрь, а четыре снаружи. После складывания, площадь лобового сопротивления ветряка уменьшается почти в четыре раза, а коэффициент аэродинамического сопротивления почти в два. И при этом ветряк продолжает работать!

В верхней части опоры ветряка устанавливается «коромысло», с вертикальной осью вращения. На одном конце коромысла установлен ветрогенератор, на другом – противовес. При слабом ветре ветрогенератор поднят, посредством противовеса, выше верхней отметки опоры и ось ветряка при этом горизонтальна. При усилении ветра давление на ветроколесо растет и оно начинает опускаться, поворачиваясь вокруг горизонтальной оси. Таким образом работает еще одна система «ухода» от сильного ветра.

Еще одна особенность конструкции состоит в том, что предусмотрена возможность наращивания коромысла таким образом, что ветрогенераторы устанавливаются друг за другом. Получается своеобразная гирлянда из одинаковых модулей, которые при слабом ветре стоят один выше другого, а при сильном ветре уходят вниз, «прячась» в «ветровую тень» впередистоящего ветроколеса. Таким образом здесь тоже заложена способность системы адаптироваться к внешней нагрузке.

С одной стороны такая конструкция позволяет наращивать мощность по мере необходимости или финансовой возможности. С другой – повышает надежность всей системы: Выход из строя одного из ветрогенераторов не исключает работоспособности всей системы.